Ти,як осінь,зі мною тільки до зими,
Зимою ж холодно,люті морози.
Ну не іди, залишся й просто обійми,
Ніжно зітри рукою рідні сльози.
Візьми за руку, так,щоб назавждИ,
І ніжно поцілуй мене у скроню.
Я не палила всі ці бісові мости,
Бо берегла любов,тримала у долоні.
Я вже допила кров терпких томатів,
Я вже наслухалась брехні сповнА.
Я не сама сиділа у пустій кімнаті,
Я не сама була, була ще тишина.