"Кохання"

Ти думаєш,що я люблю заради пташки,
Лише заради галочки в записнику.
Від слів по тілу лиш вовтузяться мурашки,
Моя любов одна в залізному чагарнику.

Ти завжди кажеш, що лиш я у всьому винна,
І зупиняєш на пів - слові без пояснень.
Та я стараюсь пояснити,час іде невпинно,
А ти перебиваєш клятим словом «Ясно».

Чому вбиваєш ти мене щодня словами,
А після чого добиваєш лиш мовчанням?
Я змучилась, ти вже завершив драму,
А я цю драму назвала «коханням».